Надпись в подвале: -
«Цените всё то, что вы имеете в мирное время. И благодарите за это Бога всем сердцем»
Двое в подвале сидели,
Прятались от войны.
Выжить они хотели.
Как бы хотели и мы.
Прятались от снарядов,
От разрывавшихся бомб.
Смерть грохотала, и рядом
Падал разрушенный дом.
Двое уже привыкли
Видеть разруху и боль.
Уже от страха не никли,
Уже владели собой.
И уповали на Бога,
Души вверяя Ему.
Даже шутили немного,
Глядя в подвальную тьму.
Голод сводил желудки.
Стали они вспоминать…
Не ели. Вторые сутки
Негде еды было взять.
- Вкусно готовила мама.
Я рос в многодетной семье.
Ужин простой был самый
Часто у нас на столе.
Сейчас он мне кажется пиром.
Тогда ещё сетовал я.
Учился быть добрым и мирным,
Чтоб не страдала семья.
Хлеб не ценил и кашу.
А как бы сейчас был рад
Встретить в собрании наших –
Лучше любых наград!
- Отец у меня был строгим.
Его унесла война.
Многих не стало, многих….
Горе хлебнули сполна.
-Я по отцу скучаю,
Я бы отца обнял.
Он меня, словно знамя,
Вверх тянул, поднимал.
- Мама моя хлопотунья -
Духом умела гореть.
Рядом поставит стулья,
Попросит для Господа спеть.
Как она сильно молилась
О каждом, о каждом из нас!
Душою к небу стремилась,
С нас не спуская глаз.
-Детства картины яркие…
Летом природа цвела….
В лес за первыми ягодами
Мама меня брала.
Горькую редьку ели
С солью и чёрным хлебом.
И выводили трели
Птицы под синим небом.
Утром вставали рано
И оставляли дом.
И по росистым травам
Бегали босиком.
Жизнь протекала спокойно,
А мы не ценили её.
Ныне сурово и больно
Жизнь нам уроки даёт.
- Я вспоминаю церковь,
Братьев, сестёр своих….
Горе в стенах её меркло.
Голос некоторых стих….
- А я вспоминаю наши
Встречи, вечери любви.
Полные радости чаши.
Где они, братья мои?
- Думали - так будет вечно,
Думали - жить ещё, жить.
Служенья, в собрании встречи –
Как это нужно ценить!
Отца и церковь, и братьев,
Воду и просто хлеб,
Мамы святые объятья.
Что тебя ждёт, человек?
- Давай на стене напишем -
Память не зря дана,
Пока ещё помним и дышим, -
Что отнимает война.
Надпись эту в повале
Люди читали потом,
Когда они разбирали
Бомбой разрушенный дом.
Но двое остались живы –
Бог двоих сохранил.
Они Иисусу служили.
Бог им выжить дал сил.
Ирина Шилова,
Пермь
Задавать себе вопросы - это хорошо.
Прочитано 1645 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
